Інвестиційний клімат в Україні

 Інвестиційний клімат в Україні складається з безлічі складових, головними з яких є ступінь довіри інвесторів до органів влади, стабільність й прогнозованість економічної й політичної ситуації, прозорі ринкові й структурні перетворення, наявність відповідної ринкової інфраструктури, ріст економіки.

    Сучасні умови розвитку України, яким притаманні поглиблення демократизації, спрямованість  на європейську інтеграцію, інформатизація всіх сфер життєдіяльності людини, потребують існування ефективних та результативних механізмів державного управління. У будь-якій системі основним компонентом є інвестиційна діяльність, від якої залежать функції та результати роботи підприємства. Розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій є актуальними завданнями в умовах ринкових перетворень.

    Державне  регулювання інвестиційної діяльності криє в собі управління державними інвестиціями, визначення умов інвестиційної  діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками.

    Потенційно  наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і  сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним  розташуванням, може стати одним із провідних європейських реципієнтів інвестицій. Україною успадкована потужна інфраструктура виводу добутої сировини, металів, хімічних добрив та зернових на світові ринки. Це нафто- і газопроводи, портове господарство, залізниця тощо. Водночас в Україні поки що невисока порівняно з розвиненими країнами частка оплати праці у ВВП. Країна здатна абсорбувати додатковий капітал, маючи, по-перше, людські ресурси (трудові, управлінські, адміністративні), що володіють навичками, необхідними для перетворення інвестиційних засобів (заощаджень) у реальні інвестиції, по-друге - ефективний платоспроможний попит на продукцію, вироблену в результаті інвестицій.

    В той же час в силу певних чинників у політичному процесі розвитку України в серцях потенційних інвесторів зароджуються певні сумніви щодо правового захисту їх інвестицій та віру в високий рівень інвестиційних ризиків.

    Ми  взяли на себе відповідальність відкрити бачення потенціалу України як інвестиційно привабливої країни, спираючись лише на факти в рамках правового поля, це дозволить читачу самотужки оцінити інструментарій фахівців Асоціації Бізнесу та Економіки в сфері економічної безпеки інвестицій.

    Також ми розглянемо не лише існуючу правову  базу а й наявні законопроекти  націлені на підвищення рівня довіри потенційних інвесторів. Отже почнемо..........

    В рамках дослідження даної сфери актуальним є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційноготклімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

    Урядом  постановою від 20.12.2008 № 1107 схвалено Програму діяльності Кабінету Міністрів України “Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток”, яка спрямована на недопущення подальшого розгортання кризи та гальмування розвитку економіки України, погіршення якості життя населення.

    Відповідно  одним з пріоритетних завдань  Уряду є стимулювання інвестиційної  діяльності, а саме: активізація інвестиційної діяльності; сприяння зростанню обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну; створення умов для прискорення технологічної модернізації вітчизняного виробництва з метою підвищення його енергоефективності та конкурентоспроможності.

    Діяльність Уряду спрямовується на забезпечення стабілізації роботи підприємств реального сектору економіки в умовах кризи, насамперед тих галузей, які відчули найбільший вплив світової фінансової кризи, надання їм державної підтримки, в тому числі шляхом надання державних гарантій, проведення ефективної політики енергозбереження та підвищення технологічного рівня вітчизняної промисловості.

    Одним із середньострокових завдань Уряду  визначено зняття інфраструктурних обмежень розвитку шляхом будівництва  сучасних транспортних магістралей, інтегрування їх до загальноєвропейської інфраструктури, розвитку залізничного транспорту, морських портів, аеропортів, сучасних засобів зв’язку, а також виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

    Урядом  здійснюється масштабна робота з  покращання ситуації практично в  усіх секторах економіки від металургійної  галузі до будівництва. Для вирішення  проблем у різних галузях напрацьовано та вже схвалено ряд законів та рішень Уряду.

    Зокрема, це рішення щодо створення сприятливих  умов для інвестицій в будівництво; вдосконалення дозвільних процедур та їх здешевлення; запровадження конкурентних засад при набутті земельних  ділянок та прав на них під забудову; стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива; розширення внутрішнього ринку для вітчизняних підприємств машинобудування, агропромислового комплексу та інших.

    На  виконання поставлених Урядом завдань  з метою забезпечення стійкого росту надходження інвестицій в економіку країни та реалізації інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку Мінекономіки постійно ведеться робота щодо удосконалення правового поля у сфері інвестиційної діяльності.

    Так, створено законодавчі підстави для розвитку:

    державно-приватного партнерства в Україні;

    удосконалення законодавства в  сфері надрокористування;

    концесійної діяльності;

    досудового  врегулювання спорів;

    промислових парків;

    кластеризації економіки України.

    1. Щодо підготовки  України до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

    1 липня 2009 року прийнято нову  редакцію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" та інших законодавчих актів України".

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 №711 затверджено Порядок залучення  інвесторів для будівництва об’єктів в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини  чемпіонату Європи 2012 року з футболу, який визначає процедуру організації і проведення відкритого конкурсу з метою залучення інвесторів для будівництва та/або реконструкції об’єктів, перелік яких визначено у додатку 2 до Програми.

    Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22.07.2009 №763 "Деякі питання залучення інвестицій для будівництва нового аеровокзалу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів", якою затверджено Порядок проведення аукціону із залучення інвесторів до будівництва нового аеровокзалу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів".

    16 липня 2009 року Львівським комунальним  підприємством "КТП-1339" підписано  кредитну угоду під муніципальні  гарантії на 26 млн. євро для  реалізації проекту з реконструкції  двох трамвайних маршрутів №2  та №6, включаючи заміну інженерних комунікацій, дорожнього покриття, колії, благоустрій, освітлення, світлофори, тощо.

    Завершено грантовий проект з державним  німецьким банком KfW на 500 тис. євро з  розробки транспортної стратегії та транспортної моделі міста, техніко-економічне обґрунтування для будівництва колії до нового стадіону через мікрорайон "Сихів". Розпочато переговори з банком щодо залучення 20-25 млн. євро на реалізацію проекту з будівництва колії до нового стадіону.

    30.04.2009 підписано Рамкову угоду про двостороннє співробітництво між Мінекономіки і Об’єднанням суспільного значення "Сприяння розвитку обмінів економічними та фінансовими технологіями" (АДЕТЕФ) при Міністерстві економіки, промисловості та зайнятості і Міністерстві бюджету, державних рахунків та державної служби Французької Республіки, яка передбачає реалізацію спільних дій з технічної співпраці в пріоритетних галузях для України з метою прискорення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

    2. Щодо заходів Уряду, направлених на зменшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі.

    З метою подолання негативних явищ у сфері зовнішньої торгівлі та поліпшення стану зовнішньоторговельного балансу  України було прийнято розпорядження  Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1509-р, яким затверджено План заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі.

    План  заходів спрямований головним чином  на мінімізацію впливу таких факторів формування негативного сальдо зовнішньої торгівлі, як недосконалість механізму адміністрування податків; необґрунтована диференціація тарифів на експортні, імпортні та внутрішні перевезення товарів; недостатньо активна робота з усунення недобросовісного або масованого імпорту та захисту інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках; відсутність дієвого контролю за дотриманням відповідності національним стандартам товарів, які імпортуються; невідповідність якості вітчизняної продукції стандартам інших країн; недостатня інформаційна підтримка вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках, тощо.

    Затвердженим  Урядом планом передбачається реалізація конкретних заходів щодо запровадження  більш жорстких процедур контролю за імпортом товарів з метою недопущення  та запобігання ввезенню на митну  територію України товарів, які  не відповідають національним ветеринарним, санітарним, фітосанітарним, екологічним, фармакологічним стандартам; активізація співробітництва у рамках транспортних коридорів шляхом інтеграції транспортної системи України до транс’європейської; уведення в дію нової редакції Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом з визначенням однакового рівня тарифів у межах кожної номенклатурної групи вантажів на експортні, імпортні та внутрішні перевезення у відповідності до вимог СОТ, тощо.

    3. Щодо заходів Уряду, направлених на стимулювання експорту.

    Головною  складовою реалізації комплексної  експортної політики є впровадження та забезпечення ефективного функціонування системи державної фінансової та інформаційної підтримки експорту.

    З цією метою Мінекономіки розроблено проект Закону України “Про державну фінансову підтримку експорту”.

    За  дорученням Міністра економіки утворена робоча група з розробки єдиної комплексної  експортної політики, проекту Стратегії розвитку експорту України. Зазначена стратегія включатиме аналіз стану українського експорту за 2005-2009 роки та наявний потенціал щодо його збільшення, сучасний стан конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках, шляхи розвитку системи державної підтримки експорту, основні цілі та завдання, які необхідно досягти для реалізації Стратегії розвитку експорту. 

    З метою інформаційного забезпечення українських експортерів, виробників експортоспроможної продукції та іноземних  суб’єктів, які здійснюють зовнішньоторговельні операції з підприємствами України, Мінекономіки введено в дію веб-портал “Комплексна система інформаційно-консультаційної підтримки та розвитку експорту” (www.ukrexport.gov.ua).

    Разом з тим, як інструмент інформаційної  підтримки зовнішньоекономічної діяльності активно використовуються виставково-ярмаркові заходи, зокрема, забезпечення участі України та суб’єктів господарювання в виставково-ярмаркових заходах, міжнародних форумах та презентаціях української продукції за кордоном.

    4. З метою забезпечення  стабільного функціонування  банківської системи  в умовах кризи  Урядом України  і Національним  банком здійснено  низку кроків.

    У минулому році було збільшено гарантований обсяг виплат громадянам, які втратили свої кошти внаслідок ліквідації банків, із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із 50 тис. до 150 тис. гривень. Державним бюджетом у цьому році передбачено 1 млрд. гривень для поповнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

    З метою підвищення ефективності функціонування банківської системи постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 року № 148 утворено Експертно-аналітичну раду з питань участі держави у капіталізації банків (далі – Рада), основними завданнями якої є визначення вимог до банків, відповідність яким може бути підставою для участі держави в їх капіталізації; розгляд пропозицій Мінфіном щодо можливої участі держави у капіталізації банків, розміру частки держави в статутному капіталі банків та надання йому відповідного висновку; прийняття рішень щодо інших питань, передбачених Порядком участі держави у капіталізації банків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008  
№ 960.

    Прийнято  спільну постанову Кабінету Міністрів  України і Національного банку  від 02.04.2009 № 421 "Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України з питань участі держави у капіталізації банків".

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 17.04.2009 № 429 запроваджено Порядок участі держави у капіталізації банків, який отримав підтримку з боку експертів Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Порядком встановлено, що:

    1) держава прийматиме участь у  капіталізації банків за однієї  з умов:

    частка  держави в капіталі банку має  становити не менше, ніж 75 відсотків + 1 акція;

    кількість належних державі одноосібно або з іншим інвестором акцій становитиме не менше 60 відсотків, за умови, що інші акціонери передадуть їй таку частку акцій, яка разом з належними їй акціями становитиме не менше ніж 75 відсотків + 1 акція;

    2) держава братиме участь лише в банках, у яких призначено тимчасову адміністрацію, та які відповідають критеріям системності, встановленим Національним банком.

    На  сьогодні здійснено заходи щодо капіталізації  трьох банків:

    постановою  Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 566 держава  взяла участь у капіталізації АКБ "Київ" шляхом придбання акцій додаткової емісії зазначеного банку в сумі 3565294000 гривень в обмін на ОВДП (частка держави у статутному капіталі банку становить 99,9 %);

    постановою  Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 567 держава  взяла участь у капіталізації АТ КБ "Укргазбанк" шляхом придбання акцій додаткової емісії банку в сумі 3100000000 гривень в обмін на ОВДП (частка держави у статутному капіталі банку становить 81,6 %);

    постановою  Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 580 держава  взяла участь у капіталізації АТ "Родовід Банк" шляхом придбання акцій додаткової емісії банку в сумі 2808515000 гривень в обмін на ОВДП (частка держави у статутному капіталі банку становить 99,9%).

    Уведено в дію Закон України від 24.07.2009 № 1617-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків".

    5. Щодо розвитку фондового ринку України. 

    За  даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) за  
8 місяців 2009 року зареєстровано 209 випусків акцій (без вирахування скасованих випусків) на суму 61,67 млрд. гривень, що на 30,97 млрд. гривень більше ніж за цей період 2008 року. Активізація емісії акцій пов’язана, в першу чергу, з випуском акцій в рамках заходів щодо рекапіталізації банків та підтримки фінансової стабільності НАК "Нафтогаз України".

    Верховною Радою України прийнято закони України:

    17.09.2008 № 514-VІ "Про акціонерні товариства", норми якого спрямовані на усунення існуючих прогалин законодавства у сфері корпоративного управління, а також на концептуальне вирішення проблем забезпечення інтересів акціонерних товариств, акціонерів, кредиторів та держави в цілому;

    18.12.2008 № 693-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", норми якого спрямовані на удосконалення механізму реєстрації інститутів спільного інвестування, їх регламентів, підвищення вимог щодо диверсифікації активів  інститутів спільного інвестування, емісії їх цінних паперів, діяльності органів управління пайових і корпоративних інвестиційних фондів та компаній з управління активами;

    25.12.2008 № 801-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів", положення якого сприятимуть удосконаленню діяльності акціонерних товариств, захисту прав міноритарних акціонерів, підвищенню відповідальності емітентів.

    З метою подальшого удосконалення  законодавства з питань розвитку ринку цінних паперів Урядом на розгляд Верховної Ради України внесено проекти законів України:

    "Про  систему депозитарного  обліку цінних  паперів" (реєстр. № 3021), який спрямований на удосконалення законодавчої бази регулювання діяльності учасників депозитарної системи, здатної забезпечувати обслуговування операцій з цінними паперами; створення єдиного центрального депозитарію;

    "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку" (реєстр. № 2540), яким передбачено підвищити вимоги до мінімального розміру капіталу учасників фондового ринку;

    "Про внесення змін до деяких законів України щодо укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах" (реєстр. № 3010), яким передбачено здійснення угод купівлі-продажу цінних паперів підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України;

    "Про  похідні (деривативи)" (реєстр. № 3583), який забезпечить можливість надання учасникам ринку цінних паперів більш широкого спектру фінансових послуг, встановить вимоги до випуску та обігу похідних (деривативів), що, в свою чергу, повинно позитивно позначитись на розвитку ринку похідних (деривативів) та дозволить залучити додаткові інвестиційні ресурси;

    "Про  внесення змін  до Закону України  "Про рекламу" (реєстр. № 4317) (щодо реклами на ринку цінних паперів)", спрямований на удосконалення вимог до реклами цінних паперів та рекламодавців;

    "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо інсайдерської інформації)" (реєстр. №5013), спрямований на визначення інформації, яка вважається інсайдерською, та вимог до її оприлюднення.

    Продовжується робота над законопроектами:

    "Про  внесення змін  до Закону України  "Про державне  регулювання ринку цінних паперів в Україні" (щодо уточнення окремих положень з питань ліцензування на ринку цінних паперів)", спрямований на упорядкування питань ліцензування та сертифікації діяльності на ринку цінних паперів;

    "Про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо оподаткування на фондовому ринку", спрямований на недопущення зловживань при формуванні статутного фонду господарського товариства вкладами у вигляді цінних паперів або майна; використання схем, пов'язаних з мінімізацією сплати податку на прибуток підприємств, виведенням коштів за межі України та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом;

    "Про  Фонд гарантування  інвестицій на  фондовому ринку", спрямований на створення системи гарантування інвесторам – фізичним особам повернення інвестицій на ринку цінних паперів;

    "Про  внесення змін  до деяких законів  України щодо вдосконалення  законодавства на  ринку цінних паперів", яким передбачено приведення законодавства у відповідність з директивами ЄС, що повинно забезпечити розвиток прозорого та ефективно регульованого ринку цінних паперів.

    6. Щодо розвитку ринку страхових послуг.

    Розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 1026-р схвалено Концепцію захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні, яка має забезпечити підвищення рівня захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг, якості надання фінансових послуг, сприятиме зміцненню довіри споживачів до небанківських фінансових послуг. 

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 22.07.2009 № 805 затверджено Порядок та правила обов’язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", що дозволить запровадити в практику житлового будівництва обов’язкові страхові механізми.

    З метою подальшого удосконалення  законодавства з питань регулювання  ринків фінансових послуг, у тому числі  страхової діяльності Урядом внесено  до Верховної Ради України проект  Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (реєстр. № 3124), який сприятиме забезпеченню прозорості в діяльності фінансових установ, підвищенню вимог щодо оприлюднення інформації про діяльність фінансових установ, в тому числі про реальних їх власників, удосконаленню корпоративного управління у фінансових установах.

    7. Щодо податкової  політики.

    З метою формування та реалізації бюджетно-податкової політики у 2009 році прийнято Закони України:

    "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу"  
(№ 922-VI від 04.02.2009);

    "Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про плату за землю" (№ 1104-VI від 05.03.2009);

    "Про  внесення змін  до деяких законів  України з питань  космічної діяльності" (№ 1342-VI від 19.05.2009);

    "Про  внесення змін  до деяких законів  України щодо сприяння  виробництву та  використанню біологічних видів палива" (№ 1391-VI вiд 21.05.2009).

    Крім  того, 23.06.2009 Верховною Радою України  прийнято в цілому нову редакцію Бюджетного кодексу України.

    З метою забезпечення погашення суб'єктами господарювання заборгованості із виплати  заробітної плати постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009  
№ 312 затверджено Порядок погашення у 2009 році заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями), що утворилася станом на 1 квітня 2009 р., за рахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

    Заходи  стосовно стимулювання модернізації сфер економічної  діяльності через  зниження податкового  навантаження.

    Протягом 2009 року до Закону України "Про податок на додану вартість" внесено ряд преференційних норм, спрямованих на стимулювання модернізації сфер економічної діяльності.

    Законом України від 21.05.2009 № 1391-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива", зокрема запроваджено тимчасове, до 1 січня 2019 року, звільнення від оподаткування ПДВ імпорту техніки, обладнання, устаткування, що працюють на альтернативних видах палива, а також використовуються для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біопалив та для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив. Окрім цього, нормами Закону встановлюються бонусні умови амортизації обладнання, що працює на альтернативних видах палива, та устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

    Законом України від 09.05.2009 № 1342-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності" з 01.01.2010 до 01.01.2015 запроваджується преференційний режим оподаткування ПДВ, а саме звільняється від оподаткування імпорт суб’єктами космічної діяльності товарів, що використовуються у виробництві космічної техніки; а також поставки на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт на користь резидентів – суб'єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення, та беруть участь у реалізації Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара.

    Законом України від 04.06.2009 № 1451-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів" поширено застосування нульової ставки ПДВ на операції з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також на поставки міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту як за межами України, так і на території України на відстані між пунктом митного оформлення та перетину державного кордону України.

    Крім  того, постановою Кабінету Міністрів  України від 03.09.2009 № 966 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 № 444, що забезпечать реалізацію на практиці підпунктів 5.18.1 та 5.18.2 пункту 5.18 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", якими передбачено тимчасові, з 01.01.2008 до 01.01.2011, пільгові норми щодо оподаткування ПДВ операцій з імпорту товарів в рамках реалізації заходів з енергозбереження (виробництва альтернативних видів палива; устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії та виробляє альтернативні види палива тощо).

    Слід  зазначити, що відповідно до Закону України  “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива” вiд 21.05.2009 з 01.01.2010 строком на 10 років звільнятиметься від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива, прибуток виробників біопалива від його продажу, а також прибуток виробників від продажу техніки, обладнання, устаткування, що працює на альтернативних джерелах палива. Окрім цього, нормами Закону встановлюються бонусні умови амортизації обладнання, що працює на альтернативних видах палива, та устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

    Законом України “Про газ (метан) вугільних родовищ” від 21.05.2009 запроваджується з 01.01.2010 строком на 10 років звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ. Цей Закон направлено на стимулювання підприємств до діяльності, пов’язаної з видобуванням та використанням газу (метану) вугільних родовищ, на переоснащення їх матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій.

    Для реалізації положень цього Закону Мінфіном розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв’язку із наданням податкових пільг, на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з діяльністю із видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ”. 

    Крім  того, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України “Подолання впливу світової фінансово-економічної економічної  кризи та поступальний розвиток”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 № 1107,  передбачено здійснення заходів щодо зменшення податку на прибуток на частину прибутку, який спрямовуватиметься на переоснащення виробничих потужностей.

    Питання необхідності зниження податкового тиску  на суб’єктів підприємницької діяльності передбачається здійснювати в рамках реформування податкової системи, що буде проводитись згідно з відповідною Стратегією, проект якої наразі знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів України. З її ухваленням відбуватиметься вдосконалення податкового законодавства, базовим з якого має стати уніфікований кодифікований законодавчий акт – Податковий кодекс України.

    Урядом  України постійно здійснюються заходи щодо вдосконалення процедури відшкодування податку на додану вартість з метою забезпечення своєчасного повернення з бюджету платникам належних сум.

    Дієвим  кроком у цьому напрямку є запровадження  механізму подання платниками податку  до податкових органів розшифровки  податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість").

    Співставлення даних розшифровок податкових зобов’язань  та податкового кредиту  дозволило підвищити результативність контрольно-перевірочної роботи та виявити підприємства "податкові ями", які, виписуючи податкові накладні, не декларують свої зобов’язання у повному обсязі.

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 запроваджено механізм придбання  у 2009 році на підставі звернень суб'єктів господарювання (експортерів зерна) зерна з державного продовольчого резерву в рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

    Спільним  наказом ДПА, Мінфіну та Держказначейства від 20.02.2009 № 78/238/65, зареєстрованим у Мін’юсті 27.04.2009 № 380/16396 затверджено Порядок зарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг з податків, зборів (обов'язкових платежів), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочку або розстрочку зі сплати таких податків, зборів (обов'язкових платежів), у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум.

    Довідково щодо ініціатив Мінекономіки з удосконалення правового поля у сфері інвестиційної діяльності:

    1. Закон України “Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні”. 25.06.2009 Верховною Радою України Закон прийнято за № 1345-17, водночас, на пленарному засіданні Верховної Ради України, яке відбулося 09.10.2009, було прийнято постанову (3447-Д/П) про скасування рішення про прийняття в цілому проекту Закону.

    04.11.2009 Верховною Радою  України прийнято  у першому читанні  за основу проект  Закону України “Про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами” (№ 5239 від 16.10.2009), внесений народними  депутатами України Королевською Н.Ю.,Каськівим В.В., Ляпіною К.М., Чечетовим М.В., Акімовою І.М., Воропаєвим Ю.М., Колесніковим Б.В. та розроблений за участю фахівців Мінекономіки з урахуванням положень законопроекту “Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні”.

    Законопроект  визначає правові, економічні та організаційні  засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні, зокрема для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів у таких сферах, як пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; оброблення відходів; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; управління нерухомістю.

    Цей законопроект є рамковим та має на меті врегулювати відносини, пов’язані з підготовкою, виконанням та припиненням договорів, що укладаються в рамках державно-приватного партнерства, встановити гарантії додержання прав та законних інтересів сторін цих договорів та декларувати намір Уряду вступати у відкриті та ділові відносини з бізнесом (приватними партнерами).

    Тому  прийняття цього Закону стане  позитивним сигналом для інвесторів у відкритості України не тільки до діалогу, а й до конкретних дій.

    Основною метою законопроекту є створення умов для підвищення конкурентоспроможності державного сектора економіки шляхом більш ефективного використання державного майна, залучення інвестицій в економіку України, модернізацію промислової та соціальної інфраструктури, підвищення якості товарів, робіт і послуг.

    Очікується, що в результаті реалізації Закону, суттєва частка інвестиційних потреб сфер економіки України буде забезпечена  через прямі інвестиції та виконання  інвестиційних зобов'язань приватними партнерами;

    2. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо угод про розподіл продукції), спрямований на удосконалення законодавства України в сфері надрокористування і інвестиційної діяльності. Зазначений законопроект уточнює правові основи відносин, які виникають в процесі здійснення українських та іноземних інвестицій у пошук, розвідку та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

    Проектом  передбачається внести зміни і доповнення до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», Митного та Земельного кодексів України в частині врегулювання та уточнення деяких правових відносин, що виникають в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції;

    3. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо прав концесіонерів) (реєстр. № 4674 від 18.06.2009)

    Законопроектом  вносяться зміни до Земельного кодексу  України в частині використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності, зокрема, не підлягають продажу земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності та до Закону України «Про концесії» в частині посилення державних гарантій прав концесіонерів.

    Прийняття законопроекту дозволить посилити державні гарантії прав концесіонерів, що в свою чергу створить сприятливі умови для провадження концесійної  діяльності з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна та додаткового залучення інвестицій у відповідні галузі економіки;

    4. Проект Закону  України "Про  індустріальні (промислові) парки". Законопроект  було подано на  розгляд Кабінету  Міністрів України  листом Мінекономіки  від 16.02.2009  
№ 3903-16/692-04. Під час розгляду законопроекту на засіданні Урядового комітету з питань економічної політики 12.03.2009 було прийнято рішення підтримати проект Закону України "Про індустріальні (промислові) парки", внесений до Верховної Ради України народним депутатом України Шевчуком О. Б.  (реєстраційний № 3071 від 27.08.2008), оскільки його основні положення ідентичні положенням законопроекту, розробленого Мінекономіки. На сьогодні законопроект доопрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва робочою групою (в яку також входять представники Мінекономіки) для підготовки його на розгляд Верховною Радою України у другому читанні.

    Метою прийняття законопроекту є створення  на території України належних умов для забезпечення диверсифікації структури економіки регіонів, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, підтримки економічного розвитку територій, залучення інвестицій.

    Законопроектом  визначаються правові засади створення  та функціонування індустріальних (промислових) парків на території України.

    Законопроектом  передбачена державна підтримка  керуючої компанії та учасників промислового парку. Зокрема, для керуючої компанії промислового парку встановлюються наступні види державного стимулювання:

    повна або часткова компенсація відсоткової ставки за залученими в національній валюті банківськими кредитами для виконання робіт з будівництва доріг і потужностей з водопостачання, водовідведення, каналізації та очистки води, з впровадження передових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін 5 років з початку реалізації програми (бізнес-плану);

    застосування  норми прискореної амортизації  нових основних фондів групи 3 і 4 в  межах виконання програми (бізнес-плану) створення та діяльності промислового парку.

    Учаснику  промислового парку, що уклав договір  з керуючою компанією, передбачаються такі окремі види державного стимулювання:

    повна або часткова компенсація витрат на розробку і сертифікацію всіх видів  робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції;

    відшкодування створення 1 (одного) робочого місця  з розрахунку 50% суми витрат учасника на створення такого робочого місця;

    надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації відсоткової  ставки за залученними в національній валюті банківськими кредитами для впровадження передових інформаційних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін 5 років з початку реалізації програми (бізнес-плану).

    5. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції кластеризації економіки України". Проект розпорядження готується Мінекономіки для подання Кабінету Міністрів України..

    Метою проекту розпорядження є схвалення  Концепції кластеризації економіки  України, організація і забезпечення розвитку кластеризації, передусім у найбільш наукоємних і високотехнологічних галузях, для забезпечення ефективного використання виробничих ресурсів, інтелектуального потенціалу та зростання конкурентоспроможності національної економіки.

    Проектом  Концепції, зокрема визначено: поняття "кластер", комплекс заходів, які  необхідно здійснити для кластеризації  економіки України, очікувані результати реалізації Концепції, джерела фінансування проектів кластеризації економіки  України (кошти місцевих бюджетів, кошти венчурних фондів, інвестиції підприємств та організацій, гранти міжнародних організацій, а також кошти фінансових установ та ініціаторів і учасників кластерів).

    Прийняття концепції дозволить покращити  інвестиційну привабливість регіонів розташування кластерів, сприятиме активізації процесу створення кластерів на території України, зокрема регіональних промислових кластерів у найбільш наукоємних і високотехнологічних галузях виробництва, прискоренню розвитку інноваційного сектору економіки шляхом запровадження нових моделей організації промислового виробництва для залучення інвестицій, як вітчизняних, так і іноземних інвесторів в економіку регіонів, зростанню реальних обсягів виробництва, підвищенню конкурентоспроможності продукції та забезпеченню умов для розвитку підприємництва.

    6. З метою вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади з інвесторами шляхом створення інституційного механізму сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади, і вдосконалення роботи рад з питань залучення іноземних інвестицій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях Кабінетом Міністрів України прийнято розроблену Мінекономіки постанову від 26.11.2008 № 1024 "Про заходи щодо удосконалення роботи органів виконавчої влади з інвесторами".

    Відповідно  до пункту 3 зазначеної постанови Мінекономіки забезпечує щорічне проведення моніторингу  стану роботи органів виконавчої влади щодо сприяння досудовому врегулюванню спорів з інвесторами.

    Слід  зазначити, що інвестиційна політика Уряду  України налаштована на створення  умов, привабливих для інвестиційної  діяльності, і потребує публічної  підтримки з боку інвесторів, а  необхідність прискорення очікуваних змін у сфері регуляторного законодавства вимагає, щоб інвестори займали активну позицію, пропонуючи Кабінету Міністрів України професійно підготовлені у співпраці з центральними органами виконавчої влади проекти актів законодавства, що містять чіткі і виважені механізми розв’язання конкретних проблем в інвестиційній сфері.

    Дієвим  механізмом у налагодженні активного  діалогу з підприємцями, представниками вітчизняних та іноземних інвесторів є Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів  України.

    Проблеми, які на даний час найбільш негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні, гальмуючи інвестиції в економіку, та потребують першочергового розв’язання сконцентровані у сфері діяльності:

    судової гілки влади;

    корпоративного  управління;

    земельних відносин;

    функціонування  аграрного ринку;

    фондового ринку;

    банківської системи;

    сфери технічного регулювання;

    податкової  системи, зокрема  адміністрування  податків, валютного  регулювання, звітності  і контролю у цій  сфері.

    Рада  інвесторів активно долучилась до діяльності Мінекономіки та інших органів центральної виконавчої влади з метою поліпшення місця України у щорічному дослідженні МФК “Ведення бізнесу”, який є інтегральним показником, що складається із 10 індикаторів, які впливають на його формування.

    Довідково: місце України  у рейтинговому дослідженні  Міжнародної фінансової корпорації “Ведення бізнесу - 2010” у  розрізі окремих  показників:  

0

 

 

    Слід  зазначити, що за рахунок покращення показника “захист прав інвесторів”, за яким Україна у дослідженні  МФК “Ведення бізнесу – 2010” посіла 109 місце (у минулому році займала 143 місце), покращивши свою позицію на 34 пункти. На позитивну зміну показника вплинуло прийняття Закону України від 17.09.2008 № 514-VI “Про акціонерні товариства”, який визначив порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів, тощо.

    В результаті системної роботи з опрацювання  методичних матеріалів МФК робочими групами Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України підготовлено пропозиції стосовно внесення змін до нормативно-правового поля України з метою:

    1) стимулювання розвитку підприємництва в Україні як важливого фактора соціальної та економічної стабільності держави в умовах фінансово-економічної кризи;

    2) удосконалення державної регуляторної  політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

    3) зниження податкового тиску на економіку та забезпечення його рівномірності.

    Доказом позитивної діяльності у цьому напрямі  стало оприлюднення 09.09.2009 Міжнародною  фінансовою корпорацією результатів проведеного рейтингового дослідження “Ведення бізнесу - 2010”, у якому серед 183 країн, що досліджувалися, Україна посіла 142 місце, покращивши минулорічний результат на чотири позиції.

    Слід  зауважити, що в жовтні-листопаді  2009 року Урядом надано доручення органам виконавчої влади здійснити ряд заходів, націлених на покращення інвестиційного клімату в країні та підвищення місця України в  рейтинговому дослідженні Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку, з метою покращення показників, зокрема:

    “реєстрація підприємств” МВС, Мін’юсту, Держкомпідприємництву опрацювати питання щодо спрощення порядку видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів, а також оформлення замовлень на їх виготовлення;

    здійснити супроводження у Верховній Раді України:

    Мінекономіки  проекту Закону України “Про внесення змін до 52 статті Закону України “Про господарські товариства” з метою  скорочення мінімального розміру статутного капіталу товариства з обмеженою  відповідальністю зі 100 до 1 - ї мінімальної заробітної плати;

    Держкомпідприємництву законопроектів “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо запровадження  електронної системи державної  реєстрації суб’єктів господарювання); “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств” ;

    “дозвільна система у будівництві” Мінрегіонбуду, Мінприроди, МНС, МОЗ, Держкомзему, Держкомпідприємництву вжити заходів щодо скорочення кількості дозвільних процедур та їх спрощення, зменшення вартості та терміну їх проходження суб’єктами господарювання;

    “найм робочої сили” Мінпраці здійснити супроводження у Верховній Раді України Трудового кодексу України;

    “реєстрація власності” та “забезпечення виконання контрактів” Мін’юсту здійснити супроводження у Верховній Раді України проекту Кодексу господарського судочинства;

    “доступ до кредитів” Держфінпослуг здійснити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань системи кредитної кооперації”, а також внести узгоджені пропозиції щодо створення в Україні єдиного державного реєстру кредитних історій;

    “захист прав інвесторів” ДКЦПФР, Мінфіну, Мінекономіки, Держкомпідприємництву, Мін’юсту підготувати законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів в частині підвищення відповідальності посадових осіб акціонерного товариства;

    “ведення міжнародної торгівлі” Мінекономіки, Мінфіну, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Держмитслужбі внести зміни до нормативно-правових актів в частині скорочення вартості, термінів розгляду та видачі документів дозвільного характеру, необхідних для проходження митних процедур при здійсненні експортно-імпортних операцій.

    Зазначені заходи сприятимуть покращенню інвестиційного іміджу України та збільшенню обсягів залучення інвестиційних ресурсів в її економіку.

    В Україні практично створено основи законодавчої бази, яка регулює діяльність іноземних інвесторів. На сьогодні базовим законодавчим актом, який визначає особливості питань іноземного інвестування, є Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 року N 93/96-ВР. Цей Закон відмінив дію Закону України "Про іноземні інвестиції" від 13.03.92 N 2198-XII, Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" від 20.05.93 N 55-93 та Закону України "Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" від 17.12.93 N 3744-XII, але в ньому були збережені у повному обсязі державні гарантії захисту іноземних інвестицій, що надавалися іноземним інвесторам на території України у відповідності з цими законодавчими актами.

    Зокрема, іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати  іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів в разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. При цьому іноземному інвестору гарантується адекватна і ефективна компенсація. Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій , бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора.

    В разі припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Якщо в подальшому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищезазначеним Законом, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством, на вимогу іноземного інвестора, застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені Законом України "Про режим іноземного інвестування".

    Законом України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів в Україні встановлено національний режим, тобто надані рівні умови діяльності із вітчизняними інвесторами.

    Іноземні  інвестори можуть здійснювати інвестиції в Україну у вигляді будь-яких цінностей, зокрема конвертованої валюти, будь-якого рухомого або нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, акцій, облігацій, інших цінних паперів, прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на винаходи, ноу-хау, тощо.

    Іноземні  інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України. При цьому, іноземні інвестори самі визначають найбільш прийнятну для них форму здійснення інвестицій: шляхом створення юридичної особи, що повністю належить іноземному інвестору, чи за їх частковою участю, або на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, укладених з українськими підприємствами.

    Підприємствами  з іноземними інвестиціями вважаються будь-які підприємства чи організації, створені відповідно до законодавства України, у статутному фонді яких іноземна інвестиція складає не менше десяти відсотків.

    Якщо  при здійсненні іноземного інвестування між іноземними інвесторами і  державою виникають спори з питань державного регулювання іноземних  інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями то відповідно до вищезгаданого Закону такі спори підлягають розгляду в судах України.

    Об`єктами інвестиційної діяльності, відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" забороняється інвестування в об`єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

    Відповідно  до Закону України "Про правовий статус іноземців" іноземці мають  ті ж права і свободи та виконують  ті ж обов`язки, що і громадяни  України. Іноземці є рівні перед  законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної незалежності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Іноземці зобов`язані поважати та дотримувати Конституції і законів України. Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. Іноземці можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадкувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права. Законодавством України іноземцям гарантуються недоторканість особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх гідності нарівні з громадянами України. Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 29.12.95 N 1074 визначені Правила в`їзду іноземців в Україну, їх виїзду з  України і транзитного проїзду  через її територію.

    Законом України від 17.02.2000р. N1457 "Про усунення дискримінації в оподаткуванні  суб`єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна  та коштів вітчизняного походження" встановлено що на території України  до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов`язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

    Спеціальне  законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Цей Закон не поширюється на правовідносини, визначені Законом України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні".

    Указом  Президента України від 7.07.98 р. N748 "Про  деякі питання іноземного інвестування" врегульовані питання здійснення іноземних інвестицій у формі придбання державних боргових зобов`язань, що надасть можливість забезпечити захист іноземних інвестицій, вкладених в цінні папери, та підвищить інвестиційний рейтинг України.

    Законом України від 15 липня 1999 року N977 "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" визначено, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів), або їх вивезені за межі митної території України.

    Фактично  внесені іноземні інвестиції, а також договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають реєстрації у порядку, визначеному постановами КМУ від 7 серпня 1996 року N 928 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій" та від 30 січня 1997 року N 112 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора". Цими документами визначено процедуру реєстрації, державні органи, що її здійснюють, перелік необхідних для реєстрації документів, терміни видачі реєстраційних посвідчень, тощо.

    Незареєстровані інвестиції не дають права на отримання  гарантій їх захисту та будь-яких пільг, встановлених Законом України "Про  режим іноземного інвестування".

    Законом України "Про режим іноземного інвестування" введено новий порядок  пропуску через кордон майнових іноземних  інвестицій. Статтями 18 і 24 цього Закону передбачено, що внесок іноземного інвестора  до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, звільняється від обкладення митом. Пропуск майна, що ввозиться на територію України як іноземна інвестиція, здійснюється на підставі виданого підприємством простого векселя на суму ввізного мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. У разі фактичного зарахування вказаного майна на баланс підприємства у період, на який надається відстрочення платежу, що підтверджено податковою інспекцією за місцем знаходження підприємства, вексель погашається і ввізне мито не справляється.

    Якщо  протягом трьох років з часу зарахування  іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

    Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження зазначеного майна затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року N 937.

    Відповідно  до статті 19 вищезазначеного Закону підприємства з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації своєї продукції (робіт або послуг). Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва відповідно до порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року N 1061 "Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями".

    Законом України "Про угоди про розподіл продукції" створені сприятливі стабільні  умови для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин в Україні.

    З метою реалізації положень Закону України "Про розподіл продукції" Кабінетом  Міністрів України прийняти постанови  від 16.03.2000 N509 "Про затвердження Положення  про Міжвідомчу комісію з організації  укладання та виконання угод про розподіл продукції" та від 28.04.2000 N741 "Про використання частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції", від 12.07.2000 N1119 "Про утворення Міжвідомчої комісії з організації укладання та виконання угод про розподіл продукції", від 29.11.2000 N1756 "Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції".

    Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. N2121 визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків в Україні, в тому числі і за участю іноземних юридичних і фізичних осіб. Порядок видачі ліцензії визначається Національним банком України відповідно до законодавства України.

    Законом України "Про науково-технічну інформацію" від 25.06.1993р. передбачається право іноземних  юридичних та фізичних осіб, а також  осіб без громадянства інвестувати  розвиток сфери науково-технічної інформації України відповідно до чинного законодавства.

    Важливим  кроком на шляху аграрної реформи  та активізації підприємництва стало  прийняття 06.10.98 у новій редакції Закону України "Про оренду землі", який встановлює можливість розвитку такої організаційної форми в сільському господарстві, як приватно-орендні підприємства. Орендарями землі можуть бути як українські так і іноземні фізичні та юридичні особи.

    З метою створення умов для ефективного  використання землі, стимулювання підприємницької діяльності, заохочення інвестицій 19.01.99 прийнято Указ Президента "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення", та підготовлено відповідний проект закону. Передбачено продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для фізичних і юридичних осіб, в тому числі, підприємств з іноземними інвестиціями. На виконання вищезгаданого Указу постановами Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року N440 затверджено порядок подання заяви (клопотання) про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та форму державного акта на право власності на землю та від 16.06.1999 N1050 методику експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення.

    Указ  Президента України від 23 липня 1998 року N 817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" направлений на удосконалення порядку здійснення комплексного контролю за діяльністю суб`єктів підприємництва з метою запобігання втручання державних органів у підприємницьку діяльність та зменшення кількості перевірок. На виконання вищезгаданого Указу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 січня 1999 р. N 112 якою затверджено Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.

    У відповідності із статтею 20 Закону України "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки  згідно із законодавством. Разом з  тим, для окремих суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної діяльності.

    Тобто, законодавство надає можливість створювати у виключних випадках більш сприятливих умов реалізації важливих для економіки України  проектів із залученням прямих іноземних  інвестицій. Прикладом практичної реалізації вищезазначеної норми може служити Закон України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР, який визначив умови, необхідні для підтримки і розвитку автомобілебудування.

    Крім  того, у відповідності із Законом України "Про режим іноземного інвестування" спеціальний режим інвестиційної діяльності може бути встановлений на територіях спеціальних (вільних) економічних зон. Створення таких зон є одним із елементів інвестиційної політики, що надає можливість на основі збільшення надходжень інвестицій, у тому числі іноземних, до окремих регіонів України сприяти прискоренню соціально-економічного розвитку цих територій, поліпшенню використання природно-господарського потенціалу, залученню і впровадженню нових технологій, насиченню внутрішнього ринку високоякісною продукцією, тощо.

    На  даний час у Україні законодавчо  врегульовано створення наступних  спеціальних економічних зон  та запровадження спеціальних режимів  інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку:

    З метою створення нових робочих  місць та працевлаштування персоналу, що вивільняється у зв'язку із закриттям  гірничодобувних та інших підприємств  на території Донецькій області  Законом України від 24.12.98 N 356-XIV "Про  спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" (зі змінами, Закон України від 07.02.02 N 3036-ІІІ). Спеціальна економічна зона "Донецьк" та спеціальна економічна зона "Азов" створюються на строк 60 років у межах таких територій: спеціальна економічна зона "Донецьк" знаходиться на півдні міста Донецька; спеціальна економічна зона "Азов" знаходиться на півдні міста Маріуполя Донецької області. Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку на строк 30 років і діє у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України. До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Артемівськ, Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк, Дружківка, Єнакієве, Жданівка, Зугрес, Іловайськ, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, а також Амвросіївський, Волноваський, Костянтинівський, Мар`їнський, Слов`янський, Старобешівський та Шахтарський райони.

    На  строк до 1 січня 2020 року на території  Львівської області в адміністративно-територіальних межах Яворівського району (за винятком територій військового полігону та військових частин) створено спеціальну економічну зону "Яворів" (Закон України "Про СЕЗ "Яворів" від 15.02.98 N 402-XIV).

    Відповідно  до Закону України від 04.02.99 N 420-ХIY "Про  спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного  типу "Курортополіс Трускавець" з метою стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, відповідну зону створено в адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області на строк 20 років.

    Законом України від 03.06.99 N 721 "Про спеціальну економічну зону "Славутич" з метою  створення нових робочих місць  для працевлаштування персоналу  Чорнобильської АЕС, що вивільняється  у зв`язку з достроковим виведенням її блоків з експлуатації створено СЕЗ "Славутич". З метою залучення інвестицій, створення сучасної транспортної і ринкової інфраструктури, а також подолання наслідків паводка у Закарпатській області у відповідності із Указом Президента України від 09.12.98 N 1339 "Про спеціальну економічну зону Закарпаття" на строк 30 років створено СЕЗ "Закарпаття".

    З метою залучення інвестицій для  створення робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються  у зв'язку із ліквідацією, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств у Волинській області Законом України від 05.04.2001 р. N2354 запроваджено строком на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності. До території пріоритетного розвитку у Волинській області належать місто Нововолинськ та селище Жовтневе міста Нововолинська.

    З метою створення умов для залучення  інвестицій у пріоритетні види економічної  діяльності, створення нових робочих  місць, сприяння соціально-економічному розвиткові Чернігівської області Указом Президента України від 27.06.1999 р. N729 запроваджено з 1 січня 2000 року строком на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності. До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах Городнянський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський, Щорський райони.

    Законом України "Про спеціальний режим  інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим" від 21.12.2000 р. N2189 визначено порядок запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та порядок створення, функціонування і ліквідації спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. До територій пріоритетного розвитку належать: "Велика Ялта" (в адміністративно-територіальних межах міст Ялти та Алупки, селищ міського типу Гурзуф, Масандра, Лівадія, Гаспра, Кореїз, Сімеїз, Форос, Краснокам`янка, Виноградне, Курпати, Ореанда, Нікіта, Восход, Відрадне, Советське, Берегове, Голуба Затока, Кацівелі, Паркове, Понизівка, Санаторне, селищ Данилівка, Лінійне, Партизанське, Високогірне, Гірне, Куйбишеве, Охотниче, Олива, села Оползневе); "Алушта" (в адміністративно-територіальних межах міста Алушти, селища міського типу Партеніт, селищ Розовий, Лаванда, Семидвір'я, Виноградний, Лазурне, Бондаренкове, Утьос, Чайка, сіл Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка, Лучисте, Малий Маяк, Запрудне, Кипарисне, Лаврове, Нижнє Запрудне, Пушкіне, Малоріченське, Генеральське, Рибаче, Сонячногірське, Привітне, Зеленогір'я); "Судак" (в адміністративно-територіальних межах міста Судак, селища міського типу Новий Світ, селища Миндальне, сіл Веселе, Грушівка, Перевалівка, Холодівка, Дачне, Лісне, Міжріччя, Ворон, Морське, Громівка, Сонячна Долина, Багатівка, Прибережне); "Феодосія" (в адміністративно-територіальних межах міста Феодосія, селищ міського типу Коктебель, Орджонікідзе, Приморський, Щебетовка, Курортне, сіл Берегове, Степове, Нанікове, Насипне, Ближнє, Виноградне, Краснокам'янка, Піонерське, Підгірне, Сонячне, Южне); "Сиваш" (в адміністративно-територіальних межах міст Красноперекопська, Армянська та Красноперекопського району); "Керч" (в адміністративно-територіальних межах міста Керчі, за винятком територій, що віднесені до спеціальної економічної зони "Порт Крим"); "Східний Крим" (в адміністративно-територіальних межах Ленінського району). Спеціальна економічна зона "Порт Крим" створюється на строк 30 років на території міста Керчі Автономної Республіки Крим.

    Законом України "Про спеціальний режим  інвестиційної діяльності у Закарпатській  області" від 24.12.1998 р. N357 запроваджено на строк 15 років спеціальний режим  інвестиційної діяльності у Закарпатській області щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності.

    Законом України "Про спеціальний режим  інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області" від 15.07.1999 р. N970 визначено порядок запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області. До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівський, Кремінський та Краснодонський райони Луганської області.

    Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту" від 23.03.2000 р. N1607 визначено порядок створення, функціонування та ліквідації спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту.

    З метою облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ - Одеса, залучення інвестицій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, транспортно-виробничої інфраструктури Указом Президента України від 22.06.1999 р. N702 утворена з 1 січня 2000 року на строк 20 років на території Волинської області спеціальна економічна зона "Інтерпорт Ковель".

    Законом України від 13.07.2000 р. N1909 створена "Спеціальна економічна зона "Миколаїв" в місті  Миколаєві на строк 30 років у межах  земельних ділянок, наданих у  користування суднобудівним підприємствам.

    Законом України "Про спеціальний режим  інвестиційної діяльності на території  міста Харкова" від 11.05.2000 р. N1714 визначено  порядок запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної  діяльності у пріоритетних видах  економічної діяльності на території міста Харкова.

    Законом України "Про спеціальну економічну зону "Рені" від 23.03.2000 р. N1605 створена спеціальна економічна зона "Рені", на строк 30 років, на території міста  Рені Одеської області в межах  земельної ділянки, наданої у  користування Ренійському морському торговельному порту.

    Указом  Президента України "Про спеціальний  режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області" від 27.06.1999 р. N726 запроваджено на території міста Шостки з 1 січня 2000 року строком на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності.

    Законом України від 16.07.99 N991 "Про спеціальний  режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів" визначені правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків у містах Києві та Харкові.

    Законом України від 04.10.2001 N 2743 "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний  режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові  технології і матеріали, оптоелектроніка  та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів" доповнено "Вуглемаш" м. Донецьк" Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1999 р. N 2311 затверджено Положення про порядок розгляду та затвердження пріоритетних напрямів діяльності технологічного парку, яким визначено процедуру розгляду та затвердження пріоритетних напрямів діяльності технологічного парку.

    Діловий світ і надалі залишається найбільш динамічним центром життєвих інтересів  суспільства, забезпечуючи сталий розвиток суверенів та їх об’єднань, а також гарантуючи значну зайнятість населення у численних галузях та сферах. Упродовж останніх декількох десятиріч інвестиційні потоки стали більш динамічними, а їх значення для економік суверенів набуло фундаментально нового значення. Сьогодні інвестиційний клімат держави визначає не тільки прихід майбутніх інвесторів, але і впливає безпосередньо на реінвестування поточних доходів, визначає економічну та суспільну стабільність та створює імідж держави на світовій арені. Інвестиційний клімат, як відомо, формується широким переліком чинників, головними з яких виступають макроекономічна стабільність та юридична захищеність. Останній чинник із подальшим розвитком глобалізаційних процесів набуває все більшого значення.

    Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності є міждержавні Угоди "Про сприяння та взаємний захист інвестицій". Такі Угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту її на території іншої держави. Вони підписані більш ніж із 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

    Для підвищення захисту іноземних інвестицій 3 квітня 1998 року від імені України  підписана Вашингтонська Конвенція 1965 року “Про порядок вирішення  інвестиційних спорів між державами та іноземними особами” (відомий як ICSID). Законом України від 16 березня 2000 року N1547 вищезазначена Конвенція ратифікована Верховною Радою України.

    Увагу до діяльності ICSID привернув успіх  численних інвесторів, які зуміли довести, що їхні права були порушені, інвестиції знищені, зроблені неприбутковими, націоналізовані чи експропрійовані. На сьогодні, за різними даними, ICSID розглянув близько 200 справ, причому 90 % цих справ були розглянуті за останні 15 років. Особливого розвитку зазнав ICSID після оголошення Аргентиною дефолту 2001 року, коли понад 100 іноземних інвесторів оголосили про значні збитки.

    Україна декілька разів виступала відповідачем у ICSID справах. Найбільш відомими проти  України є справи Western NIS Enterprise Fund, Generation Ukraine та справа Tokios Tokeles. Цікавим є те, що Україна першу справу врегулювала мирно, сплативши інвесторові компенсацію. У двох інших Україна, за рішенням арбітрів, не порушувала прав інвесторів і діяла відповідно до законодавства та міжнародних зобов’язань.

    Двосторонні договори не єдине джерело виникнення права на інвестиційний арбітраж. Такі положення можна знайти і  в деяких багатосторонніх договорах. Цікавим прикладом цього є  Енергетична Хартія, яка певний час  була центром значної уваги. На сьогодні розвиток подій призвів до нових обговорень, які пов’язані зі справою ЮКОСу. Російська Федерація, підписавши Хартію, так і не змогла її ратифікувати. Проте Конвенція вказує, що деякі її положення можуть застосовуватися провізійно, тобто ніби набути дії ще до ратифікації. Таким чином, хоча Російська Федерація формально і не ратифікувала конвенцію, вона зобов’язана виконувати провізійні положення. Саме таким провізійним положенням був розділ Хартії про врегулювання інвестиційних спорів. Отже, інвестор зміг отримати додаткову можливість вирішувати суперечку за цією схемою (нещодавно підтвердженою справою американського інвестора проти Грузії). Ця справа, ймовірно, обіцяє стати найбільшою інвестиційною суперечкою за історію людства. На сьогодні сума позову, названа інвесторами, становить 50 млрд доларів.

    Варто зазначити, що інвестор, який вирішив  звернутися по розгляд спору до ICSID, мусить усвідомлювати, що розгляд справи, залежно від складності, в середньому триватиме 3 роки. Можливе також клопотання про анулювання рішення, розгляд якого також триватиме 3 роки. Передумовою звернення до ICSID може виступати звернення до національних судів (включаючи апеляцію рішення першої інстанції), що теж може тривати певний період часу, залежно від конкретної юрисдикції. Відомі справи, коли інвестори, шукаючи успіху понад 10 років, відстоювали свою позицію, проте часто отримували відповідну компенсацію.

    З метою створення належних умов для  ефективного залучення іноземного капіталу в економіку України  та збільшення його обсягів значна увага приділяється питанням удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо державного регулювання процесів іноземного інвестування. Ефективна юридична система, що ґрунтується на фундаментальних принципах приватної власності та ринкової економіки, надає могутнього стимулу для капіталовкладень і, навпаки, неефективне правове оточення відвертає інвесторів. Привабливе правове оточення повинно відповідати умовам: приватні інвестори, як іноземні, так і внутрішні, мають бути впевнені, що їх інвестиції надійно захищені добре розвинутою системою законів; інвестори повинні бути переконані, що закони впроваджуються в життя: найбільш досконале законодавство не має ніякої цінності, якщо не втілюється в практиці; інвестори потребують стабільності та передбаченості системи юриспруденції. З метою втілення найактуальніших аспектів залучення та захисту інвестицій в Україні, підвищення її привабливості та рівня довіри на міжнародній арені було створено Асоціацію Бізнесу та Економіки, яка є громадською організацією. Принципові позиції та професійний підхід до втілення інвестиційного інтересу та захисту інвестиційних проектів фахівцями дозволить поглянути на привабливість України іншими очима. 

< Попередня		Наступна >